Уявіть собі місце, де майже цілий рік усе навкруги вкрито снігом, у глухих лісах виживають лише олені та ямало-ненецькі народності, а вночі під зоряним небом чути тільки самотній вовчий лай. Все це-Тундра, де я провів перші два роки свого життя. По поверненні до Києва, першим шоком для маленького хлопчика стало вкрите травою зелене поле аеродрому. Особливий жах викликали незрозумілі, маленькі, повзучі істоти. Як я скоро дізнався-всі називали іх комахами.

Першим музичним досвідом для мене стали мамині каструлі й ложки, які окрім свого прямого призначення виконували роль оригінального ударно-дзвенячо-бубнячого інструменту. Згодом з`явилась ще одна штука, яка спочатку не викликала особливого зацікавлення. Вона страшно скрипіла і була зовсім не схожою на великі прикольні атрубути домашньої кухні. Так продовжувалось декілька років доки з глибин її струнно-смичковоі душі не почали лунати звуки музичних творів Вівальді, Віотті, Моцарта… Згодом музика стала моїм головним захопленням, і вже за декілька років я переграв в декількох струнних ансамблях, дуеті, поп-гурті і т.д...

З часом місце цього надзвичайного музичного інструменту поступово зайняв зовсім інший, громіздкий, з купою незрозумілих ручок, фейдерів - мікшерний пульт. Так я почав вивчати звукорежисуру. Першим досвідом в цій справі став київський рок-гурт "Повітряний змій". Проте вже за декілька місяців я почав скрипіти і там, підвизгуючи вокалу фронтмена Тимофія. Тяжкі гітарні рифи, супроводжувані громовим стуком барабанної установки і ЙОГО рок-н-рольним вокалом, часто-густо переривалися пронизливим скрипом.

З часом місце "Повітряного Змія" зайняв не менш авангардний, цікавий гурт "АтмАсфера". Виявилось, що й там до чого часу не було жодного скриплячо-смичкового елементу. Так на зміну хардовим рифам і барабанним збивкам прийшли чарівні звуки мандоліни, флейти, дарбуки, що дарували незабутню атмасферу в поєднанні з давніми текстами .

    Але то був лише початок...